Походження розділових знаків

ЦІКАВИНКИ ПРО МОВУ

• Найдавніші розділові знаки — кома і крапка. Вони з’явилися у друкованих книгах ХVІ ст.

• Кома — слово з латинської мови; воно мало значення: кую, б’ю, відсікаю, відрубую, відділяю.

• Крапка — це буквальний переклад латинського слова пунктум. Це слово дало такі назви: пункт, пунктуація, пунктир, пунктуальний.

• Тире — слово французьке. Означало воно у французькій — тягти. Першим застосував цей розділовий знак російський історик і письменник М.Карамзін на початку ХІХ ст.

• Апостроф — наймолодший правописний знак нашого письма. З’явився він в українській граматиці і набув правописних прав за радянських часів. Назва знака взята з давньогрецької мови. Там вона означала: кривий, зігнутий, повернутий.

***

• У стародавніх римлян слово “канікула” означало “собачка”. А у нас, як відомо, канікулами називається перерва в заняттях. Чи не дивно? Виявляється, що ні. Зоря в сузір’ї великого Пса — Сіріус — у південних країнах найяскравіша від 22 липня до 23 серпня. У цей час там, у тих південних країнах, особлива спека. Це викликало потребу зробити перерву в навчанні. У латинській мові така перерва не мала спеціальної назви, а у нас вона пов’язується із згаданим терміном — канікулами.

• Слово «журнал» утворене від французького слова “жур” — “день”. На столі в учителя журнал. Не шукайте родичів цього слова серед український слів, бо воно запозичене. Отже, виходить, що журнал — це щоденник, у якому щодня записуються добрі й не дуже добрі діла школярів.
За хорошу оцінку дома похвалять, за погану — перепаде від батьків. Та вже ж не так, як у Голандії. Там уведено спеціальний податок, який сплачують батьки, якщо їхній учень погано вчиться.

• Слово «школа» було ще у давньоруській мові. Перший запис про школу датується 1388 р. Очевидно, це слово має грецьке походження. У давньогрецькій мові, правда, буквальне значення слова “схоле” було спочатку іншим : “затримка”, потім — “знання у вільний час” , далі “читання”, згодом “лекція”, а пізніше — сучасне: “школа”. У Давній Греції школи з’явилися у VІ ст. до н.е., у них навчалися хлопчики з вільних родин. Діти зразу йшли до школи, в якій навчали писати, читати, рахувати. В інших школах учні вивчали співи, музику, поезію. А тоді вже записувалися до шкіл, де здійснювалося фізичне виховання і загартування: тут готували майбутніх воїнів. Усі школи Давньої Греції були приватними. У Київській Русі перші школи з’явилися у Х ст. У часи середньовіччя наша школа була багатоступеневою : спочатку елементарна школа, потім граматична, а потому — школа риторів. Училися в школах тільки діти привілейованих верств.

• Шкільний коридор недарма має спільний корінь зі словом корида. Обидва слова походять від латинського куррере - “бігати”. Та слід пам’ятати, що в сучасній школі для бігу та інших фізичних вправ є спортивні зали.

• У Європі на сьогоднішній час говорять майже шістдесятьма мовами.

• Деякі слов’янські мови (наприклад, російська, українська, сербська, болгарська) використовують кирилицю. Вона була створена наприкінці ІХ — на початку Х ст. слов’янськими просвітниками, проповідниками християнства братами Кирилом та Мефодієм на основі грецького алфавіту. Грецька мова користується власним алфавітом. Його перші букви — алфа і бета, звідси й походить слово „алфавіт”. Азбука взяла свою назву від перших букв кирилиці „аз” і „буки”.

• У Ватикані латинська мова вважається державною, проте в звичайному спілкуванні там говорять італійською.

• „Літературний негр” — це журналіст, письменник, який пише за інших авторів, сам при цьому лишаючись невідомим. Багатьом політикам, наприклад, промови та книги пишуть такі автори-невидимки.

• Слово «осінь» походить від назви одного з найбільших богів давньоукраїнського пантеону, бог поліття й осені, щедрого врожаю й статків — Овсеня. Ще його називали АВСЕНЬ, ГОВСЕНЬ, ОКСЕНЬ, ОСІНЬ, УСЕНЬ.
Зображувався він у вигляді вершника на коні з плодами в руках та в мішку. Вшановували Овсеня по закінченню всіх осінніх польових робіт. Свято тривало до свята КОЛЯДИ. 

Взято з http://abetka.ukrlife.org/mova_cikkavo.html